Анатолій Матвієнко (22.03.1953 р. – 22.05.2020 р.)

 

P6300089_thumb

Мабуть немає в Україні дорослої людини, яка б не чула про політика Анатолія Сергійовича Матвієнка. Тим, хто хотів би дізнатися більше про його політичну діяльність, допоможе Інтернет.

А я хочу розповісти про те, чого немає в Інтернеті, а саме про Матвієнка як про людину, з якою збіглося моє захоплення подорожувати, з яким мене особисто доля звела у червні 1999 року.

Заочно я чув про нього раніше зі ЗМІ. Особливе захоплення Анатолієм Сергійовичем відчув у квітні 1998 року з телерепортажу про IV з’їзд НДП, на якому Матвієнко склав із себе членство та головування цією партією. Причина – підтримка більшістю однопартійців кандидатури Леоніда Кучми на посаду Президента України на другий термін.

P6210160_thumb

А наступного, 1999 року, був приємно вражений, коли Анатолій Сергійович особисто знайшов мене через Федерацію велосипедного спорту України, де я був відповідальним за розвиток велосипедного туризму. Він звернувся до мене з проханням допомогти здійснити спортивно-туристську експедицію на велосипедах по гетьманським столицям України під гаслом “До джерел державності”. Одним із тих журналістів, які брали участь в урочистому старті, був Георгій Гонгадзе…

Маршрут експедиції складав відстань більше тисячі кілометрів: Київ – Ніжин – Батурин – Конотоп – Кременчук – Чигирин – Черкаси – Канів – Трахтамирів – Переяслав-Хмельницький – Київ. Вісім учасників долали цю відстань на вітчизняних велосипедах. Нас супроводжували на автотранспорті визначні політичні та державні діячі, діючі та колишні народні депутати України, які брали участь у зустрічах з мешканцями населених пунктів, вели роз’яснення щодо поточної політичної ситуації, відповідали на запитання громадян.

Ця перша подорож у 1999 році, ініціатором якої був Анатолій Матвієнко, стала першою ластівкою в подальших щорічних (під час депутатських канікул) спортивно-туристських експедиціях різними куточками України. Вже під час першої подорожі Анатолій Сергійович наочно побачив, з якими природними труднощами доводиться стикатися туристам у походах, які “сюрпризи” готує природа та й сама техніка, тобто велосипеди.

Фото МАС013_thumb

На питання одного з репортерів про те, як ховалися від дощу, Матвієнко відповів, що в дощ продовжували подорож, а не ховалися, бо керівник походу Антоніна Соколова, як кандидат у майстри спорту, мала значний досвід подолання погодних перешкод і пошила спеціальні велосипедні плащі.

У наступному, 2000 році, було здійснено похід під вітрилами на чотирьох яхтах від Києва до Севастополя під девізом “Дніпро і Чорне море єднають Україну”. Однією з яхт була “Лелітка”, на якій перед нашою експедицією її капітан Валерій Петущак разом зі своєю дружиною Наталкою за 456 ходових днів здійснили навколосвітню подорож у 48 тисяч кілометрів.

На всьому маршруті під час стоянок відбувалися зустрічі та мітинги з місцевим населенням. Кінцевою метою подорожі була акція зі встановленням язика на дзвоні в Херсонесі. Відсутність язика спонукала екскурсантів кидати в нього каміння, щоб почути голос дзвону. Але місцева влада не дозволяла здійснити нашу мету, бо вважала недоцільним робити політичну рекламу новій політичній партії – Українській народній партії “Собор”, головою якої став Анатолій Матвієнко. Офіційною причинною відмови допуску до дзвона стала наявність поблизу авіаційної бомби часів війни 1941 – 1945 рр.

Петущак_thumb

Саме під час цієї експедиції мені як президенту Федерації спортивного туризму України (1997-2000 рр.) вдалося переконати Матвієнка, що без його допомоги подальший розвиток спортивного туризму в Україні дуже проблематичний. Він із цим погодився і після Вінницької установчої конференції у вересні 2000 року був обраний президентом Федерації спортивного туризму України, якою керував впродовж 12 років.

Вже в ролі президента Федерації Анатолій Сергійович організував вело-водно-пішохідну подорож місцями пов’язаними з життям Данила Галицького (800 км); авто-мото-велоподорож від центру до півночі, півдня та вздовж кордонів України (3500 км), вело-пішохідні подорожі Карпатами та Кримом, у тому числі сходження на найвищу вершину Карпат – Говерлу (700 км). У 2009 році народилась ідея проведення десятої, ювілейної, просвітницької туристської експедиції, яка пройшла в Криму під лозунгом “Водоспади Криму – активне життя води (близько 300 км), а в 2010 році пройшли автомобільна (700 км) та водна (до 60 км) експедиції, присвячені 20 річчю заснування УРП “Собор”.

Під час президентства Анатолія Матвієнка Федерація отримала статус національної, що надало їй ексклюзивне право на проведення всеукраїнських та міжнародних змагань зі спортивного туризму на території України.

Загальна протяжність шляхів Анатолія Сергійовича у туристських походах зі своїми побратимами становить близько 7 тисяч кілометрів. Отаким він був – неспокійний народний депутат, спортивний турист, доктор політичних наук і відданий син України Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

В. Соколов