Пам’яті друга (Анатолій Іванович Пуртов)

Пуртов

5 грудня 2021 року пішов з життя Вчитель, друг і товариш Анатолій Іванович Пуртов.

Анатолій Іванович народився в Забайкаллі, Сретенський район, с. Усть-Кора – залишились довоєнні світлі дитячі спогади, а потім важкі воєнні роки. З 1943 року почав працювати на кінному заводі.

В 1949 р. закінчив курси водіїв, що і визначило його подальшу долю. В 1953 р. Анатолій Іванович призваний до Радянської Армії, і після відповідної підготовки став техніком по обслуговуванню літаків, служив на Камчатці. Він, як зосереджена і шукаюча людина, у 1953 р. здійснив своє перше сходження на Авачинську Сопку (2741 м), за що отримав значок “Альпініст СРСР”.

В 1955 р. через Карибську кризу його частину було переведено в Прибалтику, де він і закінчив свою службу. Тут же вступає і заочно закінчує Московський інститут радіоелектроніки.
В 1962-1965 рр. Анатолій Іванович працював на Шауляйському телевізійному заводі, починаючи з інженера виріс до начальника цеху.

В 1966 р. Пуртов А. І., як фахівець, запрошується на посаду начальника лабораторії на тільки но створений Сімферопольський телевізійний завод, який отримав значний технічний розвиток та розширення виробництва. В той же час на заводі утворюється туристський клуб “Лотос”, в організації якого Анатолій Іванович взяв активну участь. І одразу почав брати участь в туристських змаганнях і походах по Криму, але його завжди приваблювали гори. В липні 1967 р. Анатолій Іванович брав участь в Українському зборі інструкторів гірського туризму на т/б “Чегем”, потім в 1968 р. в Українських зборах ВТП на Південно-Західному Памірі в районі піка Маяковського (6096 м).

Пуртов А. І. бере участь у Всесоюзній експедиції ЦЧТЕ – ВКЗ – 71 (Велика Кавказька Змія) в серпні 1971 року – це був траверс більше як 40 вершин ГКХ, керував експедицією Генріх Анохін, МС СРСР з гірського туризму та альпінізму. Склад групи підбирався ретельно з 22 кандидатів, через жорсткий фізичний та технічний відбір в групі залишилось 9 осіб, при цьому враховувались і морально-вольові якості. В результаті траверсу ВКЗ в групі залишились Каміль Аметханов (заступник керівника експедиції), Анатолій Пуртов і ще двоє учасників. Ця експедиція була найскладнішою в країні, тривала понад місяць – про неї писали в альманахі “Ветер странствий” та альпіністській літературі.

В червні 1973 р. Анатолій Іванович провів перший Кримський збір інструкторів гірського туризму на Центральному Кавказі в якості начальника збору, в якому взяли участь Сімферопольська, Севастопольська, Феодосійська та Керченська групи (загалом близько 30 спортсменів). Цей збір став основою для бурхливого розвитку гірського туризму в Криму, в Україні, кримчан називали “Школою Пуртова”.

Анатолій Іванович сформував збірну команду Криму для участі в 1973 р. в Українському зборі ВТП на Центральному Тянь-Шані. В зборі ВТП брали участь 3 групи під керівництвом: Лізунова В. О. (Київ), Віленкіна Р. Й. (Київ) та Лабунського О. (Одеса). Начальник збору Лізунов В. О., який очолював багато років гірську комісію України, зміг створити такі відносини між учасниками, що заклало основний фундамент розвитку гірського туризму в Україні. Тут зібрались досвідчені гірські туристи з усієї України: кияни – Лізунов В., Віленкін Р., Міщенко Т., Житницький Л.; кримчани – Пуртов А., Волошин О., Мальцев В., Придатко В.; одесити – Лабунський О., Грохольський В.; з Кривого Рогу – Коган В., з Луцька – Горобець Ю., а також туристи з Харкова, Запоріжжя, Донецька.

Цей актив брав участь в обласних та республіканських змаганнях з ТГТ, організовував республіканські збори ВТП та ВІП з гірського туризму до повного розвалу СРСР.
Пуртов А. І. керував гірськими походами п’ятої категорії складності: Центральний Кавказ, липень 1974 р., Центральний Памір, липень 1978 р., Фанські гори, липень 1988 р. (похід посів II місце в Чемпіонаті ВДФСО Профсоюзів).

В 1991 р. Пуртову присвоєно звання МС СРСР з гірського туризму – це був його ювілейний рік 60-річчя!

Анатолій Іванович не тільки керував походами, але й займався інструкторською та тренерською роботою, виступав капітаном команди на обласних, республіканських та всесоюзних змаганнях з ТГТ, посідав призові місця. Йому присвоєно звання “Старший інструктор з гірського туризму” – 04.03.1981 р.

Крім всього вище згаданого Анатолій Іванович займався скелелазінням, особливо йому це стало в нагоді при облаштуванні дистанцій на змаганнях з техніки гірського туризму. В якості судді республіканської категорії він облаштовував дистанції на II Всесоюзному зльоті ТГТ, 1985 р., м. Яремча, Україна; Чемпіонаті СРСР з ТГТ, 1987 р., м. Алма-Ата, Казахстан; Відкритих міжнародних змаганнях з ТГТ, 1991 р., т/б “Чегем”, Кабардино-Балкарія; Міжнародних змаганнях з ТГТ, 1999 р., т/б “Ласпі”, Україна, Крим (як заступник головного судді).
Він мав багатий досвід в туризмі і не міг сидіти вдома. Невгомонний Анатолій Іванович пішов до школи на “Пневматику” і організував секцію туризму. Походи по Криму з дітлахами, тренування та участь команди в дитячих змаганнях, завоювання призів та медалей, як правило, організація усіх заходів – на найвищому рівні.

За активну діяльність Анатолій Іванович був нагороджений почесними званнями – “Заслуженный путешественник России”, 03.03.2004 р. та “Почесний працівник фізичної культури і спорту України”, 16.03.2011 р.

Волошин О.А.,
МС СРСР з гірського туризму, АР Крим