Блог Новини

Про розробку Туристсько-спортивного словника-довідника

Сычева Надежда
27 Лис 2017

Протягом свого розвитку спортивний туризм напрацював власну термінологію, яка використовується у офіційних документах ФСТУ, Мінмолодьспорту, правилах змагань, настановах, підручниках по туризму тощо. Будь-яка термінологія, яка описує свою предметну галузь повинна бути впорядкованою, гармонізованою та стандартизованою. В цьому напрямку до Вашої уваги представлений “Туристсько-спортивний словник-довідник” Тур-спорт словник-довідник . Словник містить близько 1050 термінів, з яких 475 можна вважати загальнотуристськими, 185 – з гірського туризму, більше 100 – з водного туризму, близько 100 – з пішохідного туризму, 75 – зі спелеологічного туризму, 45 – з лижного туризму, 35 – з автомототуризму, більше 20 – з вітрильного туризму і близько 20 – з велосипедного туризму. Поділ термінів за видами туризму вельми умовний, адже, окрім специфічного виду – спелеотуризму, інші види дуже близькі між собою у використанні термінології (пішохідний – гірський, гірський – альпінізм, скелелазіння, водний – вітрильний, пішохідний – лижний, велосипедний – автомототуризм тощо). До словника автор свідомо не включав терміни з так званого туристського сленгу на кшталт «байда» (байдарка), «репік» (репшнур), «сидушка» та багато подібних інших. Звісно залишається ряд дискусійних питань термінології, як то «туристський» чи «туристичний», «мотузка»-«вірьовка», «бесідка»-«альтанка» тощо.

Безумовно з розвитком спортивного туризму його термінклатура буде розвиватися і удосконалюватися. Тому автор буде вдячний всім, хто долучиться до цього процесу, і візьме участь у поповненні словника. Нові терміни, тлумачення вже визначених та інші пропозиції прохання надсилати на електронну адресу автора – okolotuh@ukr.net або у коментарях на сайті ФСТУ.

З повагою,

автор – Колотуха Олександр Васильович, голова комісії лижного туризму ФСТУ, доктор географічних наук.

7 комментарі(в) Додати коментар

  • АЛЬТАНКА СТРАХУВАЛЬНА – сміюсь!
    А якщо серйозно, то що це за жесть?
    Навіщо автори перевели з російської?

    В такому випадку необхідно звертатись до першоджерел, а не до розмовної неофіційної російської.
    Англійською: https://en.wikipedia.org/wiki/Climbing_harness
    Академічний тлумачний словник української мови: http://sum.in.ua/s/Aljtanka

    • Богдане, чим сміятися, краще разом із автором провести міркування, обговорення і знайти термін, який відповідав би і суті і україномовному звучанню і не був би просто калькою з російської мови.

      • А не треба ні про що міркувати і обговорювати.
        Дослівний переклад harness – це збруя, обв’язка.
        До речі у росіян же є й термін такий – “поясна обвязка”, яка більш офіційна, ніж “бесєдка”.
        Ще є термін страхувальна система, яка буває нижня, верхня та повна.

        • Дякую за пропозицію.

  • Дуже актуальна і давно необхідна річ. Долучаюся до цієї справи.
    Стосовно ж термінів українською мовою, то 1) звернімо, зокрема, увагу на досвід Ірану та Ізраїлю у справі створення та запровадження рідною мовою слів, які до цього взагалі були відсутні у перській та івриті; 2) У нашій мові чимало термінів з тур.тематики яким майже сто років – зокрема, можна звернутися до друкованих видань чи їх копій в інтернеті спортивних товариств “Сокіл” та “Пласт” починаючи з часів після Першої світової війни; 3) напевне не варто калькувати рос.мовні терміни типу “сідушка” на “сидушка” тощо, бо буде як у громадянки Ундервуд лєс=ліс, хлєб=хліб, а вєздє=візді. )

  • Трошки не по темі, але ж цікаво. Знайшов фото 30-х років із Закарпаття лижників, так от там замість “ФІНІШ” написано “МЕТА”, і дійсно якось краще “Йдемо до мети” ніж до фінішу.

    • Пане Вікторе! Як на мене – то якраз саме “в тему”. Є безліч українських термінів і, замість робити кальку чи суржикокопію з росмовних термінів, варто пригадати підзабуті українські терміни чи створити нові, які, на відміну від багатьох іноземних запозичень, будуть зрозумілі без перекладу.

Залишити коментар