Блог Новини ФСТУ

Про розробку Туристсько-спортивного словника-довідника

Надія Сичова
27 Лис 2017

Cкачати “Туристсько-спортивний словник-довідник” у форматі .doc  Словник-довідник

Протягом свого розвитку спортивний туризм напрацював власну термінологію, яка використовується у офіційних документах ФСТУ, Мінмолодьспорту, правилах змагань, настановах, підручниках по туризму тощо. Будь-яка термінологія, яка описує свою предметну галузь повинна бути впорядкованою, гармонізованою та стандартизованою. В цьому напрямку до Вашої уваги представлений “Туристсько-спортивний словник-довідник”. Словник містить близько 1050 термінів, з яких 475 можна вважати загальнотуристськими, 185 – з гірського туризму, більше 100 – з водного туризму, близько 100 – з пішохідного туризму, 75 – зі спелеологічного туризму, 45 – з лижного туризму, 35 – з автомототуризму, більше 20 – з вітрильного туризму і близько 20 – з велосипедного туризму. Поділ термінів за видами туризму вельми умовний, адже, окрім специфічного виду – спелеотуризму, інші види дуже близькі між собою у використанні термінології (пішохідний – гірський, гірський – альпінізм, скелелазіння, водний – вітрильний, пішохідний – лижний, велосипедний – автомототуризм тощо). До словника автор свідомо не включав терміни з так званого туристського сленгу на кшталт «байда» (байдарка), «репік» (репшнур), «сидушка» та багато подібних інших. Звісно залишається ряд дискусійних питань термінології, як то «туристський» чи «туристичний», «мотузка»-«вірьовка», «бесідка»-«альтанка» тощо.

Безумовно з розвитком спортивного туризму його термінклатура буде розвиватися і удосконалюватися. Тому автор буде вдячний всім, хто долучиться до цього процесу, і візьме участь у поповненні словника. Нові терміни, тлумачення вже визначених та інші пропозиції прохання надсилати на електронну адресу автора – okolotuh@ukr.net або у коментарях на сайті ФСТУ.

З повагою,

автор – Колотуха Олександр Васильович, голова комісії лижного туризму ФСТУ, доктор географічних наук.

12 комментарі(в) Додати коментар

  • АЛЬТАНКА СТРАХУВАЛЬНА – сміюсь!
    А якщо серйозно, то що це за жесть?
    Навіщо автори перевели з російської?

    В такому випадку необхідно звертатись до першоджерел, а не до розмовної неофіційної російської.
    Англійською: https://en.wikipedia.org/wiki/Climbing_harness
    Академічний тлумачний словник української мови: http://sum.in.ua/s/Aljtanka

    • Богдане, чим сміятися, краще разом із автором провести міркування, обговорення і знайти термін, який відповідав би і суті і україномовному звучанню і не був би просто калькою з російської мови.

      • А не треба ні про що міркувати і обговорювати.
        Дослівний переклад harness – це збруя, обв’язка.
        До речі у росіян же є й термін такий – “поясна обвязка”, яка більш офіційна, ніж “бесєдка”.
        Ще є термін страхувальна система, яка буває нижня, верхня та повна.

        • Дякую за пропозицію.

  • Дуже актуальна і давно необхідна річ. Долучаюся до цієї справи.
    Стосовно ж термінів українською мовою, то 1) звернімо, зокрема, увагу на досвід Ірану та Ізраїлю у справі створення та запровадження рідною мовою слів, які до цього взагалі були відсутні у перській та івриті; 2) У нашій мові чимало термінів з тур.тематики яким майже сто років – зокрема, можна звернутися до друкованих видань чи їх копій в інтернеті спортивних товариств “Сокіл” та “Пласт” починаючи з часів після Першої світової війни; 3) напевне не варто калькувати рос.мовні терміни типу “сідушка” на “сидушка” тощо, бо буде як у громадянки Ундервуд лєс=ліс, хлєб=хліб, а вєздє=візді. )

  • Трошки не по темі, але ж цікаво. Знайшов фото 30-х років із Закарпаття лижників, так от там замість “ФІНІШ” написано “МЕТА”, і дійсно якось краще “Йдемо до мети” ніж до фінішу.

    • Пане Вікторе! Як на мене – то якраз саме “в тему”. Є безліч українських термінів і, замість робити кальку чи суржикокопію з росмовних термінів, варто пригадати підзабуті українські терміни чи створити нові, які, на відміну від багатьох іноземних запозичень, будуть зрозумілі без перекладу.

  • Зайвим вважаю викристання слова “трудності” у випадку, коли йдеться про категорію походу або характеристику перешкоди. Ну навіщо нам таке розмаїття ? хай уже буде все однаково: “складності”

  • Віктор Мемрук! Яка мета вашого поста про фініш? Давайте не будемо ламати людям мізки! Фініш – зрозуміле слово для всього світу. Слово “Фініш” на стрічці – це якраз те, що треба. Бо МЕТА – це більш широкий термін.

  • Пане Гнатишин Тарас Романович !!! Мова, як ви розумієте, є живий процес. Тому якщо люди використовують слово “вертоліт”, то і не треба не обтяжувати себе пошуками забутого, але незвичного гвинтокрила……

  • Любі друзі!
    Дякую усіх, хто долучився до обговорення питання термінології спортивного туризму. Довожу до відома, що Федерація, завдяки допомозі Спортивного комітету України, президентом якого є пан Шевляк Ілля, надрукувала Довідник у кількості 200 примірників, які знаходяться в офісі ФСТУ й будуть розповсюджені по всім територіальним осередкам.

  • Вважаю, що терміни ТУРИСТИ́ЧНИЙ та ТУРИ́СТСЬКИЙ, не підлягають обговоренню, а повинні використовуватись у закондавстві за призначенням.
    ДИВИСЬ Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 326.
    ТУРИСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стосуеться. до туризму. Туристичне бюро; Туристичний довідник.
    ТУРИ́СТСЬКИЙ, а, е. Стосуеться. до туриста, туристів. Щоб забезпечити мандрівників усім необхідним, ведеться широке будівництво туристських баз, готелів, мотелів, кемпінгів (Знання.., 10, 1967, 15); В далекому порту під чужим небом стояв наш туристський пароплав (Жур., Звич. турботи, 1960, 123); Туристська група; Туристська путівка.
    Звідси виходить термін “Турист”-
    Людина (особа), яка тимчасово змінює свій побут, основну діяльність на активний відпочинок, оздоровлення, ознайомлення з довкіллям та користується послугами за маршрутом, проводить суспільно корисну діяльність.

    «Туризм» Мы определяем как вид экономически обоснованной народно-хозяйственной деятельности, которая предполагает создание (расход времени и средств на подготовку к отдыху), предложение (реклама, выставки, семинары) и реализацию товаров (товаров для туризма и туристов), услуг (экскурсионных, медицинских, информационных и т.п.

    “Туризм”
    економічна діяльність що припускає створення, пропонування та реалізацію товарів і послуг, необхідних для задоволення потреб та безпечного відпочинку під час тимчасового виїзду людини з місця постійного проживання.

    При такому визначені ФСТУ «Сортивного туризму» він ніколи не стане Олімпійським а навпаки, може бути анульований як спорт.
    «Спортивний туризм» перш за все, це вид спорту, історію створення якого повинні знати спортивні туристи.
    1.2.24. Спортивний туризм – вид спорту, у якому змагання туристських спортивних походів та з видів спортивного туризму проводяться за встановленими Правилами та іншими документами, передбаченими Правилами.
    1.2.2. Вид спортивного туризму (далі – ВСТ) – об’єднання туристських спортивних заходів (спортивних туристських походів, змагань) за характерним способом пересування або іншими визначальними умовами їх проведення, що здійснюються відповідно до затверджених в установленому порядку Правил зі спортивного туризму.
    До видів спортивного туризму належать: пішохідний, лижний, гірський, водний, велосипедний, автомототуризм, вітрильний та спелеологічний.
    1.2.6. Змагання з виду спортивного туризму (далі – змагання з ВСТ) – змагання, що полягає у проходженні дистанції змагань з подоланням природних та/або штучних перешкод, виконання технічних прийомів, спеціальних тактичних та/або технічних завдань відповідно до вимог відповідного розділу Правил змагань з видів спортивного туризму та з використанням спеціального спорядження, яке полегшує та прискорює проходження дистанції, забезпечує безпеку учасників та виконання встановлених завдань.
    1.2.7. Змагання спортивних туристських походів (далі – змагання з СП) – комплексний захід, що полягає у проходженні маршруту, зарахуванні та оцінці походу(ів), проведеного(них) з певного виду спортивного туризму, або за комбінованим маршрутом із дотриманням вимог Правил змагань спортивних туристських походів.
    Другі терміни розроблені та містяться у книзі «Безпека життедіятльності туристів, екскурсантів, відпочивальників та працівників туризму» видавництво «Промінь» Дніпропетровськ 2002 Укладачі В.І.Ляшенко, Д.А.Рибалко.

Залишити коментар